Коктейль Tuxedo No. 2

1. Вступ — атмосфера напою

Уяви: вечірній бар, м’яке світло, на фоні старе джазове платівкове сопіння. Коктейль Tuxedo No. 2 підходить до цієї сцени як смокінг до вечірки — він стриманий, стильний і трохи загадковий. Перший ковток дає відчуття прохолоди гінової «морозини», за якою ховається солодкувата нота марaschino і ледь чутний анісовий шлейф від абсенту. Це як бесіда з інтелігентним приятелем: спочатку ввічливе знайомство, потім — несподівана історія, що залишається в пам’яті.

2. Походження

Tuxedo — коctейль з початку XX століття, що з’явився в США у часи, коли бари любили експерименти з вермутом і пряними підсилювачами. Історія точна як трохи розмитий кадр зі старого фільму: немає одного-єдиного автора — рецепт з’являвся в різних барних збірниках і еволюціонував. Кажуть, назва пов’язана з Tuxedo Park (Нью-Йорк) — місцем, де вміли носити смокінги й замовляти складні коктейлі. Це швидше барний міф, ніж документ, але хіба не приємно уявляти собі витончені вечірки з келихом Tuxedo в руці?

3. Алкогольна міцність

Приблизний ABV коктейлю: 22–28% (залежно від типу джину та точного розбавлення льодом).

Класифікація: середній — ближче до «міцних, але елегантних». І так, це не для тих, хто боїться міцного характеру — як казав би бармен: «він тримає в собі солідну репутацію».

4. Інгредієнти

• 45 ml джину (Old Tom або London Dry)
• 45 ml сухого вермуту (Dry Vermouth)
• 7.5 ml лікеру maraschino (Luxardo — відмінний варіант)
• 1–2 краплі абсенту або 1/4 чайної ложки для рінсу (абсент-ринс)
• 2 dashes (2 даші) апельсинового біттера
• цедра лимона для гарніру

(Заміни: якщо немає maraschino — використайте трохи апельсинового лікеру або вишневий лікер у меншій кількості; замість абсенту — кілька крапель пастису або пропустіть зовсім — отримаєте іншу, але приємну версію.)

5. Рецепт приготування

1. Охолодіть келих (купе або коктейльний келих).
2. В змішувальній склянці: покладіть лід, налийте джин, вермут, maraschino, абсент (або зробіть рінс), додайте біттер.
3. Перемішуйте ложкою 20–30 секунд — не поспішайте: м’яке охолодження і правильне розбавлення — секрет класики.
4. Процідіть у охолоджений келих. Вижміть цедру лимона над напоєм і покладіть у бокал або на його край.

6. Скло та подача

Тип келиха: охолоджене coupe або коктейльний келих. Лід у подачі: ні — подається «без льоду» у холодному келиху.

Гарнір: цедра лимона (тонко виражена), іноді дивують тонкою вишнею Luxardo.

Візуальний ефект: прозорий зі слабким золотавим відтінком, що виглядає як маленький смокінг у бокалі — стримано і зі статтю на барній стійці.

7. Смаковий профіль

Ключові ноти: сухі ботанічні акорди джину, трохи трав’янистого вермуту, солодкувато-горіхова нота maraschino і ледь гіркувато-анісовий шлейф від абсенту. Біттер додає цитрусово-пряного підтексту.

Уявити на смак: як вечірній променад поміж старих дерев’яних стійок — спочатку холодна ботаніка, потім теплиться вишнево-медова солодкість, і в фіналі легка гостра анісова усмішка.

8. Цікаві факти

• Назва «Tuxedo» часто пов’язується з модою і вечірніми зборами — і це працює на уяву: коктейль дійсно «одягнений» стильно.
• Існує кілька «міфів барної культури» навколо авторства — як і у багатьох класиків, точний рецепт трансформувався у різних барменів.
• Курйоз: під час ретро-вечірок іноді подають Tuxedo з сухою льодовою крихтою під келихом — для театрального охолодження (ефектне, але не обов’язково смачніше).

9. Знаменитості

Точних «кіношних» фанатів у списках немає, але Tuxedo згадується в класичних збірниках коктейлів і любився барменами золотого віку коктейльної культури. Якщо уявити образ — це напій для героїв старого голлівудського фільму або аристократа з клубу Tuxedo Park.

10. Варіації та заміни

• Tuxedo No.1 — частіше використовує трохи інший баланс вермуту (інколи солодший) або інший набір біттерів.
• Без абсенту — зробить напій м’якшим, без яскравого анісового акценту.
• Якщо немає maraschino — спробуйте трохи апельсинового лікеру або барменську вишню — втратите трохи марципанної ноти, але отримаєте іншу приємну гаму.
• Для тих, хто любить експеримент: замініть Dry Vermouth на 50/50 Dry+Sweet для більш солодкої та округленої версії.

11. З чим поєднується

Ідеально до закусок із яскравою солоністю та делікатною жирністю: устриці, копчений лосось, маринований оселедець, тонко нарізане прошуто або тарілка з твердим сиром (пармезан, островні сири). Пояснення: ботанічні ноти джину та сухість вермуту балансують жирні та солоні закуски, а maraschino підкреслює солодко-солоні контрасти.

12. Сезонність та культура

Цей коктейль підходить для холодніших вечорів, ретро-вечірок, новорічних зборів та інтелігентних аперитивів перед вечерею. Культурно асоціюється з класичними коктейль-барами та епохою початку XX століття — елегантність і стримана розкіш.

13. Барні лайфхаки

• Охолоджуйте келих заздалегідь — холодний келих робить напій більш «чистим». Без охолодження смак «пливе» швидше.
• Використовуйте великий лід у змішувальній склянці — він дає точне, повільне розбавлення.
• Якщо робите рінс абсентом — не переборщіть: одна крапля може надати потрібний аромат, а більше — заглушить тонкі ноти.
• Батчинг для вечірки: робіть базову суміш джину і вермуту окремо, додавайте maraschino і біттер безпосередньо при перемішуванні — так контроль смаку легше зберегти.
• І трохи іронії від бармена: якщо коктейль здається занадто «солідним» — киньте в нього дружню розмову й гарну музику. Працює краще, ніж ще один даш біттера.