Коктейль St. Stephen’s Sour

1. Вступ — перше враження

Уяви, що хтось приніс маленьку історію в келиху: тепле ірландське віскі, що обіймає струмінь лимона, і пухка шапочка білка зверху — як маленька хмаринка на кшталт «постріл лимона» під сніданок. Перший ковток — трохи меду й пряних нот, потім свіжість цитрусу, і наприкінці приємна тепла хмаринка алкоголю. Це напій для вечора, коли хочеться поговорити по душах, але без драм.

2. Походження

Чіткої «мантри» з роком не знайдемо, бо St. Stephen’s Sour — скоріше сучасна барна історія, що народилася у Ірландії в кінці 1990-х — початку 2000-х. Кажуть (і це вже майже міф барної культури), що один дублінець спробував оживити класичний Whiskey Sour і додати трошки місцевого характеру — так і з’явився «St. Stephen’s», названий на честь відомого святкового дня або парку в Дубліні. Хто автор — залишимо за барменами та їхніми легендами.

3. Алкогольна міцність

Орієнтовна міцність: ~18–22% ABV у кінцевому коктейлі (залежить від пропорцій та розведення льодом). Класифікація: середній — ближче до сильного. Іншими словами: не той випадок, коли треба «працювати» після другого келиха. Тож — повільно й з розумом.

4. Інгредієнти (на 1 коктейль)

• 40 ml ірландського віскі (бленд)
• 20 ml Drambuie (або 15 ml медового/горіхового лікеру)
• 20 ml свіжого лимонного соку
• 10 ml цукрового сиропу 1:1 (опціонально)
• 1 яєчний білок (або 30 ml aquafaba для веган-версії)
• Краплі Angostura bitters або щіпка мускатного горіху для аромату

(Заміни: замість Drambuie можна спробувати Irish Mist або медовий лікер; якщо не хочете білка — використайте aquafaba або пропустіть та залишіть коктейль без піни.)

5. Рецепт приготування — крок за кроком

1. Віджимай свіжий лимон — важливо, не з пакетика.
2. У шейкер поклади віскі, Drambuie, лимонний сік, сироп і білок.
3. Сухий шейк (без льоду) 10–15 с — головний трюк для пухкої піни.
4. Додай лід і шейк ще 10–15 с — треба, щоб коктейль охолов та трохи розбавився.
5. Двічі процідити в охолоджений купе-бокал або old-fashioned (як хочеш) — перше ситечко та потім дрібне — для гладкої текстури.
6. Декор: 2–3 краплі Angostura на піні, можна провести зубочисткою для малюнка або потерти трішки мускатного.

Барний лайфхак:

Сухий шейк робить чудеса: якщо ти відразу кинеш лід, піни буде набагато менше. Лід краще брати великий, щільний — швидше охолоджує і дає менше небажаного «водянистого» присмаку. Температура льоду — близько -4…-6 °C, якщо маєш кулінарний термометр.

6. Скло та подача

Ідеально — купе або коктейльний бокал. Можна й в олд-фешн, якщо хочеш «ближче до землі». Лід у келих не потрібен — весь холод у шейкері. Гарнір: лимонна цедра або пара крапель Angostura на піни. На барній стійці виглядає як маленька ідеальна хмаринка — золотава рідина з білосніжною пінкою зверху і краплею ароматного бітера як печаткою.

7. Смаковий профіль

Ключові ноти: тепле карамельно-пряне від віскі та Drambuie, яскрава кислинка лимона, тонка солодка нитка сиропу й кремова пінка білка. Враження — як літній пікнік з цитрусами, тільки вранці наступного дня згадуєш ще й теплу ковдру і пряний пиріг (так, трохи поетично, але це правда).

8. Цікаві факти

• St. Stephen’s Sour часто називають «іриш-версією» класичного sour — бо тут відчутна ірландська м’якість.
• Легенда: один бармен у Дубліні додав краплю бітера на піну й нібито таким чином «підписав» коктейль — відтоді ця маленька крапля стала мало не фірмовим знаком.
• Курйоз: в одному барі клієнт замовив «без піни» і отримав «почти незламну» дискусію барменів про те, що sour без білка — це вже не зовсім sour. Гарна історія для вечора.

9. Знаменитості

Немає одного зіркового імені, яке б стояло за цим коктейлем — скоріше його підхопили сучасні ірландські бари та коктейльні тусовки. Тим не менше, St. Stephen’s Sour часто з’являється в меню гастропабів і став «таким собі» хітом серед місцевих барменів і фуд-блогерів.

10. Варіації та заміни

• Бурбон-Sour: заміни ірландське віскі на бурбон — отримаєш більш ванільно-тостовий характер.
• Безалкогольна/легка: замість віскі — коптований безалкогольний дух, Drambuie замінити на медовий сироп.
• Веган-версія: заміни білок на aquafaba (рідина від нуту) — піна буде майже як справжня.
• Сухіша версія: зменшити або зовсім прибрати цукровий сироп і Drambuie — вийде різкіше, більш цитрусово-пряне.

11. З чим поєднується

Ідеальна пара: копчений лосось на грінці, морепродукти (устриці!), легкі сири з горіховою ноткою, або тарілка в’яленого м’яса та маринованих овочів. Чому? Кислинка і свіжа піна очищають піднебіння, а пряний медовий відтінок Drambuie гармонує з копченими й солонуватими закусками.

12. Сезонність та культура

Це коктейль для холодних вечорів та свят: Різдво, St. Stephen’s Day (26 грудня), зимові зустрічі в пабі. Водночас він досить універсальний для камерних вечірок у барі — має ту саму «святкову» нотку, що й добре приготований хот-дог на післяфутбольній тусовці.

13. Барні лайфхаки від бармена

• Сік лимона робить половину справи — використовуй тільки свіжий. Пакетик — вбивця тонкої балансу.
• Сухий шейк + другий шейк зі льодом = ідеальна піна. Не економ на часі шейкування.
• Якщо боїшся сирого білка — бери пастеризований білок у пляшечці або aquafaba.
• Для естетики: пару крапель Angostura на піни роблять коктейль «інстаграмним» і додають смаковий фокус.
• Пам’ятай: кожен бар має «свої» пропорції — спробуй робити 40/20/20/10, потім міняй по смаку. Бармен завжди трохи художник.