Коктейль Dry Martini
Коктейль Dry Martini (Сухий мартіні)
Це той самий момент, коли вечір вдягає смокінг. Dry Martini сяє в келиху як крижинка під неоновою вивіскою — прозорий, різкий і безкомпромісний. Перший ковток — ніби натиснути кнопку «чіткість»: холодний джин із трав’янистим шепотом вермуту вирівнює думки, підкреслює настрій і змушує сидіти рівніше.
1. Вступ
Dry Martini — це не просто напій, а коротке інтерв’ю з вашою рішучістю. Він лаконічний як смс «я йду», і стильний як чорні окуляри опівночі. Один ковток — і світ навколо стає трішки геометричнішим, а ви — на тон упевненішими.
2. Походження
Батьківщина — США, початок ХХ століття (приблизно 1910-ті). А далі — справжній «міф барної культури». За однією легендою, Dry Martini народився у нью-йоркському готелі Knickerbocker завдяки бармену з оперним ім’ям Мартіні ді Арма ді Таджа. Інші шепочуть про Сан-Франциско і пра-прародича на ім’я «Martinez». Хто б не був справжнім автором, ясно одне: хтось дуже любив джин і мінімалізм.
3. Алкогольна міцність
Приблизно 28–32% ABV у келиху (залежно від пропорцій і льоду). Класифікація — сильний. Тобто це не «лимонад із характером», а коктейль із правом голосу. Не для слабких нервів — але для сильних вечорів.
4. Інгредієнти
- 60 мл лондонського сухого джину
- 10 мл сухого вермуту (Noilly Prat або Dolin; «вологіше» — 15 мл, «сухіше» — 5 мл)
- 1–2 деша апельсинових бітерів (опційно, але дуже до теми)
- Лід для перемішування
- Лимонна цедра або зелена оливка для гарніру
Заміни: немає лондонського dry — беріть Plymouth (м’якше) або якісний джин із ялівцем у центрі. Хочете іншу особистість — замініть джин на горілку (вийде Vodka Martini). Немає бітерів — пропустіть. Цедру можна змінити на апельсинову; оливку — на каперсбері.
5. Рецепт приготування
- Охолодіть келих: на хвилину в морозилку або наповніть льодом.
- У міксинг-склянку налийте джин і вермут, додайте бітери. Засипте повну склянку свіжого льоду.
- Перемішуйте барною ложкою 20–30 секунд. Мета — холод і шовкова текстура, а не бурхливий ураган.
- Процідіть у охолоджену чарку без льоду.
- Гарнір: або лимонна цедра (виразіть олії над келихом і проведіть по краю), або класична зелена оливка.
Барний лайфхак: тримайте вермут у холодильнику та використовуйте впродовж місяця — він винний, а не «вічний». Лід — великий і сухий з морозилки −18…−20°C, він тане повільніше й не «розмиває» характер. Перемішуйте, не збивайте — і отримаєте кришталеву прозорість, як у вітрині ювелірки.
6. Скло та подача
Подається у коктейльній чарці типу martini або елегантній купі. Лід у келих не кладуть — він лишився у міксинг-склянці й вже зробив свою справу. Гарнір — лимонний твіст або зелена оливка на шпажці. Виглядає як маленьке озерце місячного світла: прозорий, блискучий, з ледь помітним відблиском цитрусових олій.
7. Смаковий профіль
Сухий, чистий і хрусткий. Ялівець і хвойність з джину, трав’янисто-пряні ноти вермуту, легка гірчинка, яка нагадує італійський аперитив на літній терасі. З лимонним твіcтом — це як прохолодний вітер з запахом цитрусового саду. З оливкою — легкий морський бриз і пікантна солоність.
8. Цікаві факти
- У ХХ столітті в США був термін «трьохмартіні-ланч» — так ділові зустрічі ставали дивовижно продуктивними та ще дивовижніше закінчувались.
- Вінстон Черчиллю приписують жарт: «щоб зробити Dry Martini, достатньо подивитися в бік пляшки вермуту». Дуже сухий гумор, як і сам коктейль.
- Існує вічна суперечка «stir vs shake». Шейк — це Бонд і хмара мікробульбашок; стір — класика і прозорість, як правда, коли за неї не платять.
9. Знаменитості
Франклін Рузвельт пригощав мартіні у Білому домі, роблячи дипломатию трішки веселішою. Джеймс Бонд — популяризатор (частіше з горілкою, «shaken, not stirred»). Ернест Хемінгуей любив міцний «Montgomery» у пропорції 15:1 — кажуть, на честь фельдмаршала, який наступав тільки за великої переваги.
10. Варіації та заміни
- Dirty Martini: додайте 5–10 мл розсолу від оливок і прикрасьте оливкою. Солонувата насолода.
- Gibson: та ж база, але гарнір — маринована перлинна цибулька. Трошки джентльмен, трошки хуліган.
- 50/50 Martini: порівну джин і сухий вермут. Легше, ароматніше, довше живе в келиху.
- Perfect Martini: сухий + червоний вермут порівну, плюс бітери. Баланс солодкого й сухого.
- Vodka Martini: замінюємо джин на горілку — чистіший профіль, менше ботаніки.
- Vesper: джин + горілка + ароматизоване вино (історично Kina Lillet; зараз частіше Cocchi Americano). Сміливим — сміливе.
Поради заміни: немає апельсинових бітерів — ок, пропустіть. Немає міксинг-склянки — використайте високу склянку або металеву частину шейкера і перемішуйте, не струшуючи. Лимон замініть на апельсин для м’якшого цитрусу.
11. З чим поєднується
- Устриці, креветки, тартар із лосося — висока міцність «розрізає» жир і підкреслює морські ноти.
- Оливки, мигдаль, мариновані овочі — солоні акценти дружать із ялівцем і вермутом.
- Тверді сири (манчего, комте), паштети — ботаніка джину освіжає смак кожного шматочка.
- Суші та сашимі — чистота коктейлю віддзеркалює чистоту риби.
12. Сезонність та культура
Dry Martini — всесезонний. Ідеальний як аперитив перед вечерею, доречний на побаченнях, відкриттях галерей, новорічних вечірках і у випадках «сьогодні мені потрібна чіткість». Має американське коріння, але чудово почувається в лондонських готелях і домашніх вітальнях із джазом на фоні.
13. Барні лайфхаки
- Вермут живе в холодильнику. Свіжий вермут — ароматний мартіні. Несвіжий — маленька трагедія в келиху.
- Міряйте джигером — це як ремінь безпеки для рецепту.
- Хочете «дуже сухо»? Зробіть вермут-ринс: збризніть келих вермутом і вилийте зайве.
- Спробуйте перед подачею: барна ложка із трубочкою або мікродегустація — дрібниця, що рятує вечори.
- Лимонний твіст — не просто декор: видавіть олії над келихом, і в носі заграють фанфари.


